Дітки

Ви, любі дітки, від Сильного і перемогли їх [дух антихриста, духи нижчого «свого я», его], бо Той, Хто у вас, більший за того, хто в світі. (1 Івана 4:4)

Бачиш, дитино Моя, це ще одна істина, на яку ти можеш спертися. Це істина від Мене, Моїм духом, через Мого улюбленого слугу Івана, доставлена прямо в твоє серце (розум). Чи віриш ти в це? Уповільнись; поміркуй над тим, про що Я тебе питаю. Чи віриш ти, що ти переміг?

Я ніколи не відводжу від тебе очей. Я бачу твій страх. Я чую твій страх. Давай, запитай Мене; Я витримаю це. Смиренні знають, що варто запитати, коли шепочуть Мені: «Якщо Той, Хто в мені, Отче, переміг, чому я все ще відчуваю себе переможеним? Чому мені здається, що я програю бої? Чому я боюся Тебе?»

Це все перспектива, найулюбленіший мій, перспектива. А що, якби Я сказав тобі, що твоя втрата насправді — твоє надбання? Чи дозволив би ти Мені приймати ці рішення за тебе? Чи можу Я вирішувати, що для тебе найкраще? Ти чув, що «Мої думки — не ваші думки, і не ваші дороги — Мої дороги» (Ісая 55:8).

Ти знаєш, що Я не обмежений часом. Я не лише бачу початок і кінець усього; Я Сам є початком і кінцем усього.

Це той взірець, що відповідає Моїй волі. Ті лагідні, хто залишається поруч, ніколи не здригаються від Моїх раптових змін курсу. Ті, хто постраждав під Моєю рукою, вчаться підкорятися, і вони вчаться це цінувати. Коли Моя робота завершена, ніхто ще ніколи не сказав: «Як Ти смієш?» Натомість усі вони схилялися передо Мною і поклонялися.

Ти вчишся перемагати, дитино Моя. Розплющ очі і поглянь. Твій послух тримає тебе прямо під Моїми крилами. Я буду летіти. Ти просто спочивай там.