Надприродне провидіння

О Отче, величні шляхи Твої. Яким інтимним є Твій дотик. Які глибокодумні Твої задуми. Ти показав нам щось, щось грандіозне, концепцію, що змінює життя.

Чи можу я поділитися з тобою, читачу, тим, що Він зробив? Чи можу я поставити тобі питання, щоб дати тобі пережити одкровення цієї таємниці?

Як зробити так, щоб невпевнена людина, яка все своє життя відчувала відкинутість, відпустила свою невпевненість? Ще не все; є більше. Ця людина провела все своє життя, задовольняючи власні потреби й захищаючи себе щоразу, коли її не підтверджували або вона відчувала відкинутість від інших.

Поставмо це питання знову, іншими словами. Як зробити так, щоб людина, яка не могла прийняти відкинутість чи несхвалення позитивно, стала впевненим і сильним чоловіком?

Відповідь: ти замикаєш його у в'язниці й змушуєш майже всіх, кого він знає, звинувачувати його у поганих вчинках. А потім робиш так, щоб він не міг відповісти на звинувачення. Саме так, жодного телефону й жодних особистих відвідин, абсолютно ніякого контакту. Ти позбавляєш його будь-якої можливості захищатися. Ти просто даєш йому чути звинувачення без жодної можливості відповісти. Ти стоїш осторонь і спостерігаєш, як він перебуває в цілковитій агонії місяцями.

Тоді, раптово, він знову переживає біль свого дитинства й спогади про те, що ніколи не був достатньо добрим. Після цього настає воскресіння, майже як народження; його розтягують, викручують, штовхають і стискають; це криваве видовище. Точно як напруга на обличчі новонародженого; це виглядає дуже болісно.

Якби ти міг побачити його біль, ти б знав правду, але цей біль приватний; ніхто його не побачить.

З часом ти бачиш, як настає спокій, щось нове, чого ніколи раніше не існувало. Це місце спокою могло настати лише через вимушений біль, вимушений біль, задуманий Yahweh. Ти бачиш нове створіння, що розвивається. Входить одкровення. Якби він міг дійти до тебе, ти почув би, як розірваний промовляє: «Я зробив усе, що міг. Я мав добрі наміри. Я помилявся. Це все, що я можу запропонувати зараз».

Але обвинувачі ще не закінчили. Більше образ, більше звинувачень. І надприродне втручання не дасть йому можливості захищатися. Дозволено лише те, що звинувачує його.

Все ще у духовному родовому каналі, той, кому одного дня повірять, наразі може лише підкоритися тиску, тиску проти всього, що волає про збереження «свого я».

А тоді нове одкровення: «Тільки те, що Отець думає про мене, має значення; я більше не купуватиму любов. Це так реально для мене тепер. Я знаю, що ще молодий, але нарешті розумію Його любов. Я відчуваю себе новим, свіжим і прийнятим. Тому що Він так каже, я гідний».

Тож тепер ти можеш впізнати цей величний задум Yahweh. Замкнений у в'язниці, Він звільняє людину. Все ще у в'язниці, але вільний.

І я ділюся з тобою, читачу, своїми сльозами, сльозами, що течуть цієї самої миті, поки я пишу. Я пишу тобі, кричачи своєю душею. «Тільки Ти, Yahweh; тільки Ти міг це зробити. Тільки Ти достатньо піклувався, щоб зробити це. Тільки Ти достатньо піклувався, щоб поранити мене, аби потім зцілити. Тільки Ти; тільки Ти! Це зробив Ти; це зробив Ти! Я бачу нового Тебе!

У любові Ти зламав мене; а потім прийшло надприродне зцілення. Ціле життя болю відходить. Yahshua, я люблю Тебе за те, що Ти зробив. Твоя пролита кров діє; вона справді очищає. Біль відходить, і любов є його нагородою».