Очищення!

Ти явився ще до вічності,
Виблискуючий візерунок, відкритий для очей.
Твоє світло сяяло безмежно за межами всесвіту,
Моя точка відліку, «весь я», яка ж це збоченість!

Дар з небес, здалеку більший за мене,
Наші два світи зіткнулися одної миті;
Народи вели війну за мою душу, марне минуле,
Тоді народилися мої діти — чи це було нове життя нарешті?

Але я спотикався і падав, і питав: коли, що, чому?
Щось болісне народжувалося, а я досі обирав брехню.
Але в одну мить мої очі прозріли,
Завіса розірвалася там, на дереві.

Стільки часу борючись, щоб нарешті стати вільним,
Кожен удар лише затягував кайдани навколо мене.
Здавалося, багато разів мене вже перемогли,
Але цього разу, нарешті, почалося нове серце.

Сухі кістки, колись такі крихкі, тепер вкриваються плоттю,
Просто поговори з гончарем, мій ком глини був безладдям.
Мій посуд перетворюється, остаточна форма ще не готова,
Це забирає час, Він творить сина!

Моє серце от-от справді перетвориться,
Тож я З.Д.А.ЮСЯ моєму Отцю; я відкидаю те, що було нормою.
Поки Він змінює, і лагодить, і формує, я молюся, будь ласка…
Моє звернення до Yahweh: «З'єднай моє серце з моїми колінами».

«Як же ти його зробиш?» — питають небесні воїнства,
«Цей особливий; Я створю його вогнем».
Бо саме тут я служитиму Тобі всі дні мого життя,
Якщо це буде вогонь — запали мене!

«Наскільки ж більше кров Месії, Який через вічного Духа приніс Себе непорочним Вседержителю, очистить твоє сумління від мертвих діл, щоб служити живому Сильному!» (До євреїв 9:14)