Ці «незначні» речі

Нехай жодне гниле слово [брудна чи оскверняюча мова, ані лихе слово, ані нездорова чи нікчемна балаканина] [ніколи] не виходить із твоїх уст, а лише таке [мовлення], яке добре й корисне для духовного зростання [збудування] інших, яке відповідає потребі та нагоді, щоб воно було благословенням і дарувало благодать [прихильність Yahweh] тим, хто його чує. (До ефесян 4:29)

Гниле, як у виразі «гниле слово», у цьому випадку є означенням (прикметником), що описує саму річ, як-от «тип» мови чи мовлення. Це брудні, огидні, недобрі, зіпсовані, марні, непридатні, низькоякісні, смердючі й нікчемні слова. І так, це справді точний опис заповіді.

Але погляньмо на це трохи інакше, і замість того, щоб визначати саму річ, «спілкування», звернімося до дії того, що відбувається. Нам пригадується Якова 2:18, де нас навчено, що просто описати віру — не там сила, а сила в дії, у чинному. Єврейська перспектива завжди в дії.

«Слухай, Ізраїлю: Yahweh наш Всемогутній, Yahweh єдиний! Люби Yahweh, твого Всемогутнього, усім своїм серцем [розумом, волею, намірами, почуттями] і всією своєю силою». (Повторення Закону 6:4-5) Єврейське «Слухай» означає слухати й коритися, чути слова, а потім виявляти себе покірним їм. Дія — ось де сила!

Тож погляньмо ще раз на поняття «гнилого», цього разу з єврейської перспективи дії. У чому сила гнилих слів, а не лише в соковитому описі того, якими є гнилі слова? Ці слова не просто огидні й марні; вони мають силу, що спричиняє занепад, гниття, нагноєння, змарніння, танення, зменшення й розчинення; вони спричиняють падіння. Річ не просто в тому, що ці низькоякісні слова виходять з уст; річ у тому, що вони творять смерть!

Смерть і життя — у владі язика, і ті, хто цим тішиться, з'їдять його плід [на смерть чи на життя]. (Приповісті 18:21)

Знову нам пригадується Яків. Так само язик — маленький орган, а хвалиться великим. Дивись, як малий вогонь запалює великий ліс! І язик — це вогонь, світ неправди. Язик так влаштований серед наших членів, що осквернює все тіло і запалює коло природи, і сам запалюється від пекла… Це неприборкане зло, повне смертоносної отрути. (Якова 3:5-6, 8)

Гнилі слова спричинили падіння! «Чи справді сказав Всевишній не їсти? Ти напевно не помреш! Жінка, яку Ти дав мені! Змій обманув мене!» (Буття 3:1, 4, 12, 13)

Адам у нас знає, що потрібна лише одна хибна думка, щоб почалася вся ця лавина. За впалими думками йдуть впалі слова, які передують впалим діям. Вони спричиняють занепад, гниття, нагноєння, змарніння, танення, зменшення й розчинення всього навколо себе. Гнилі слова започатковують лавину руйнування. Що думає розум, те проголошує язик, і фізичний світ підкоряється.

Смерть і життя — у владі язика, і ті, хто цим тішиться, з'їдять його плід [на смерть чи на життя]. Це нескінченна модель, яку треба зрозуміти й з якою треба впоратися.

З прийняттям цього Святого стандарту приходить невибачна реальність, що не існує ані порожніх думок, ані незначних слів, ані несуттєвих проголошень. Лише зіпсоване «своє я» дозволяє тобі думати, що думки й слова — незначні речі. «Якщо я не вбиваю і не чиню перелюбу, я хороший». Проте якщо ти ненавидиш свого брата в серці (розумі) чи називаєш його дурнем, ти вже вбив його. Якщо ти роздягаєш ту жінку очима чи робиш хтиві зауваження, ти вже вчинив перелюб у своєму серці (Від Матвія 5:21-30).

Не існує ані порожніх думок, ані незначних слів, ані несуттєвих проголошень. Було заплачено велику ціну, щоб врятувати твій розум. Немає нічого гіршого, ніж применшувати те, що означала ця жертва для Yahweh. Дозволяти собі мати недбалий язик — це ніби топтати Його Сина ногами й вважати Його пролиту кров звичайною (До євреїв 10:29). Було б краще тобі зовсім не народитися, ніж жити так, ніби твої думки й слова не мають значення для Нього.

Не хлібом самим буде жити людина, а кожним словом, що виходить із вуст Всевишнього. (Від Матвія 4:4) Твої слова, як і Його, мають владу життя і смерті. Чому б не обрати життя?

Єзекиїл пророкував сухим костям: «Слухайте слово Yahweh!» І вони ожили, і стали на ноги своїх, надзвичайно велике військо (Єзекиїль 37:4-10).

Кожна думка має значення, улюблений, і тепер має бути очевидно, що й кожне слово, яке виходить з тих думок, теж має значення, кожне слово. Тож думай життя, а потім говори життя!