Завжди зростаючи, завжди пізнаючи

Молюся, щоб славний Отець, Всемогутній нашого Владики Yahshua Месії, дав тобі дух мудрості й одкровення, коли ти пізнаватимеш Його [Yahshua] краще. Тоді ти матимеш глибше розуміння. Ти пізнаєш упевненість, до якої Він тебе кличе, і славне багатство, яке успадкує народ Yahweh. (До ефесян 1:17-18)

Щоб продовжувати зростати в мудрості й розумінні, тобі потрібно знати, що сила «свого «я»» чи «его» — це постійно присутня й завжди готова сила протистояння та опору Святості, якою є Сам «Месія в тобі; надія слави». (До колосян 1:27) Ніколи не буде так, що «ти в собі» піднесешся до розуму Месії.

Життєво важливо, щоб ти визнав: навіть після цілого життя без гріха, у Yahshua настала мить сумніву, іншими словами — мить «свого «я»». «Чому Ти покинув [залишив] Мене?» (Від Матвія 27:45-46 з Псалма 22:1)

Що вкрай важливо для правильного розуміння, — це усвідомлення того, що Його сумнів проявився вже після того, як Він зробив усе, що просив Отець, аж до тієї миті. Він був на стовпі, вже пробитий, на самому порозі послуху аж до смерті; Його доручене завдання мало бути «звершене» (Від Матвія 27:50; Від Івана 19:30) уже за кілька наступних подихів. І тоді — одна-єдина думка сумніву. Чи був це гріх? Звісно, ні! Чи був він необхідний? Безумовно! Чи був це урок для всіх віків про людську боротьбу? Безсумнівно!

Пам'ятаєш, ми обговорювали Псалом 22 у Роздумі 259? Висновок був такий: «Усе полягає в розумі, у мисленнєвих процесах, у тому, як ми думаємо про своє «я», і як ми викуповуємо ці думки силою Духа. Усе в розумі, улюблений. Життя — у розумі!»

Ми розібрали вірші 12 і 13 з дещо метафізичної, у певному сенсі надприродної перспективи. «Зростаюча кількість розсіяних і впертих думок вторглася в мій мисленнєвий процес. Це думки, що поневолюють мене невідкупленою матеріальною свідомістю, на противагу свободі духовного мислення. Ці тілесні думки безперервно кружляють у моєму розумі й тримають мене заплутаним. Ці тілесні мисленнєві процеси творять і поширюють розсіяні та розірвані ідеї. Вони тягнуть і смикають мій мозок; і вони спричиняють гуркіт і стогін усередині. Вони ревуть так гучно, що я навіть не можу ясно мислити».

І це були думки Давида після того, як він волав: «Мій Всемогутній, мій Всемогутній, чому Ти покинув мене? Чому Ти так далеко від мого спасіння, так далеко від моїх зойків страждання?» (Псалом 22:1) Це також були слова Yahshua!

Це наш урок, улюблений. До самої смерті, і це означає до твого останнього подиху, его завжди чигатиме. Своєвільність, яка вічно протистоїть волі Yahweh, не буде викорінена аж до твого розумового воскресіння.

З цим знанням ми можемо розпізнати цю закономірність. Коли Yahweh примножує твою силу, его завжди буде тут же, бажаючи використати цю силу для самопрославлення. Будь завжди насторожі, завжди старанний, щоб не лише розуміти це, а й щодня це визнавати. «Я знаю, що все в моєму падшому «я» хотіло б неправильно використати Твою силу і благодать, Yahweh, але сьогодні я прошу, щоб Ти дав мені Свою силу й мужність зректися себе і взяти свій стовп, і щоб Твій Син панував і володарював у мені».

І знай цю істину, улюблений: одного дня, коли твій розум воскресне, твоє его вже ніколи не з'явиться в твоїх мисленнєвих процесах. Бо ті, хто поклоняється, раз очищені, вже не мали б свідомості гріхів. (До євреїв 10:2) На той момент ти матимеш розум Yahweh. Радіймо, кажемо ми! Поміркуй над цим і радій! «Якщо хтось хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, і візьме свій стовп щодня, і йде за Мною». (Від Луки 9:23)