Тілесні думки

О дітки Мої, хіба Я не казав вам, що ви — Одне зі Мною і Моїм Сином? (Від Івана 17:21) Якщо це правда, чи можеш ти чогось бракувати? Реальність така, що тобі може чогось бракувати лише тоді, якщо Мені може чогось бракувати. Чи це можливо? Чи є щось поза Мною?

Скажи Мені, дитино, якщо ти спадкоємець Мого Царства, як проголошено: «А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння, і спадкоємці за обітницею» (До галатів 3:29), то чому твої молитви безперестанку просять у Мене того, що вже твоє? Ах, наступний вірш, можливо, пояснює: «А кажу: поки спадкоємець дитина [незрілий], він нічим не різниться від раба, хоч він господар над усім». (До галатів 4:1)

Подумай про свої незрілі молитви: «Отче, будь ласка, допоможи мені»; «Прости мене, Отче»; «Покажи мені шлях, Отче»; «Благослови мене, Отче». Хіба Я не казав тобі, що Я — твоя допомога в часи скорботи (Псалми 46:1); що Я спас тебе, коли ти ще грішив (До римлян 5:8); що Мій Син — Моє прощення (1 Івана 1:9); що Yahshua — це Шлях (Від Івана 14:6)?

Мої благословення — твої, щоб узяти їх, улюблений. Розумієш Мене? Ти безперестанку молився про те, що тобі вже дано. Це вибір, який ти робиш, заперечуючи довершену особистість, якою Я тебе зробив.

Так, це правда. Моє Слово проголошує, що в Моєму Сині ти вже довершений. «Ідіть же, і будемо судитися разом, — каже Yahweh, — хоч ваші гріхи як багряниця, вони стануть білі, як сніг; хоч вони червоні, як кармазин, вони стануть, як вовна». (Ісая 1:18)

Секрет у тому, щоб наздогнати того, ким Я вже дозволив тобі стати. Коли Мій слуга Давид написав: «Блаженний той…» і «Він буде, як дерево, посаджене при потоках вод» (Псалми 1:1-3), він приходив у злагоду зі Мною. Він входив у те, що Я приготував для нього.

Згода з Моїм Словом — це духовна передумова, яка активує Моє Слово, роблячи його відчутною реальністю. Він повірив Мені, проголосив цю віру, тим самим спонукавши Мене дати йому те, про що він просив. Він обрав повірити Мені і тому жив як могутня, довершена людина, якою він і був. Так, як пес, він час від часу повторював свої дурощі (Приповісті 26:11), але завжди повертався на правильний шлях. «Досить тобі благодаті Моєї, бо сила Моя вдосконалюється в немочі». (2 до коринтян 12:9)

Прийми свою справжню особистість! Ти зі Мною в досконалості вже цієї миті. Тобі належить узгодитися з цією справжньою реальністю. Ілюзія — усе, що не є цим. Усунь усі тілесні думки. Це зветься покаянням, улюблений. Тоді, і лише тоді, ти зможеш увійти в призначення, яке Я створив для тебе.