Без відчуттів

Молюся, щоб очі твого серця [розуміння] були просвітлені… (До ефесян 1:18)

Чути, куштувати, торкатися, нюхати і бачити… чи ні! Якими були б твої сприйняття, якби ти звів до мінімуму використання цих відчуттів? Не втрачай з «поля зору» їхню кінцеву обмеженість. Чи може будь-яке з відчуттів дати більшу віру? Це можливо; однак, оскільки тілесна природа так легко ними маніпулює, це дуже малоймовірно.

Можливо, для того щоб оцінити, що сприймають твої відчуття, і які обмеження вони мають, потрібна більш зважена перспектива. Безперечно, у сферах вищого розуміння (свідомості) ці відчуття навіть не потрібні.

Коли ти повністю з'єднаний у Дусі, то хіба це не Дерево Життя, від якого ти їси? Це з'єднання підключає тебе до пізнання всього, як воно є насправді, а не хибних сприйнять того, що ти бачиш у природному? Це з'єднання з найвищим порядком енергії (частоти). Я, як ти знаєш, Майстер-науковець.

Втрата свого життя (Від Матвія 16:25) багато разів означає залишити позаду сприйняття життя і Духу, як їх розуміють твої відчуття і як їх розпізнає твоя тілесна природа. Якщо віра — це доказ невидимого (До євреїв 11:1), тоді перестань довіряти всьому, що твої відчуття можуть сприймати на землі. Так, справді, відчуття можуть бути чудовим інструментом для орієнтування всередині виміру, в який Я тебе помістив; але лише мудрому дано знати межі цих відчуттів.

Чи можеш ти уявити існування, де духовне сприйняття (розум Месії) доступне завжди? Ти постійно переживав би все досконале протягом вічності. Усе було б у досконалій гармонії.

Говори зі Мною про це. Відкрий свій дух Мені. У тиші слухай лише своїм розумом, залишивши всі відчуття позаду.