Перспектива

Дитино Моя дорогоцінна, чи можу Я поділитися з тобою чимось, тим, що піднесе тебе і понесе тебе? Я завжди чую тебе. Навіть коли Я кажу «ні», Я чую тебе. Так, Я маю повний контроль.

Коли ти бачиш вершину гори з долини внизу, Я чую твою улюблену молитву. «Поверни мене на вершину гори!» Моя відповідь часто: «ні», дитино Моя. Чому? Який батько карає дитину, лише щоб потім негайно повернути її на краще місце, ніж раніше? Розбещені діти були б наслідком таких дій.

Чи заслужив Йов те, що отримав? Так, Йов заслужив побачити помилку свого шляху і покаятися (Йов 42:6). Я не помиляюся. Я допускаю випробування; вони служать великій меті. Випробування наставляють, щоб виробити терпіння й зрілість. (Прочитай Якова 1:2-8)

Ось як Я нестиму тебе. Слова, які Я тобі кажу, відкривають закономірності, які мають дати тобі нову перспективу. Ці закономірності — це дороговказ, щоб шукати й пізнавати Мої шляхи. Оскільки Мої закономірності задумані так, щоб бути помітними та пізнаваними Моїми дітьми (Від Матвія 13:11), розпізнавання їх — це можливість приходити до Мене зі сміливістю (До євреїв 4:15-16).

Слухай тепер; заспокой свій розум. Чи мушу Я прибрати гору, коли ти можеш на неї піднятися? Якщо Я піднесу тебе на вершину, на вершині стоятимеш ти. Так само, якщо ти піднімешся на вершину, на вершині стоятимеш ти. Але яка користь буде твоїй вірі, якщо це зроблено за тебе без твого зусилля, «знаючи, що випробування вашої віри виробляє терпіння, а терпіння нехай має досконалу дію, щоб ви були досконалі й довершені, не маючи в нічому недостачі». (Якова 1:3-4)

Це нова перспектива. Це новий день зі свіжим помазанням для ясності, ясності, що приходить з мудрістю та розумінням. (Якова 1:5)

Бачиш, дитино Моя улюблена, ми йдемо на вершину. Це неминуче. Ми стоятимемо разом, коли це буде досягнуто. Я живитиму тебе. Я допоможу тобі. Я буду твоїм провідником. Жодна волосина не загубиться. Жодна кістка не зламається. Піднімайся, дитино Моя, до найвищих висот. Я чекаю на тебе.