Моя добірна отара

Той, хто страждає, — він Мій. Той, хто плаче, — він Мій. Той, кого відкинули, — він Мій. Той, хто наляканий, — він Мій.

Хіба Я не казав тобі: «Не здорові потребують лікаря, а хворі»? (Від Луки 5:31)

Мене не цікавлять природні здібності. Я зосереджений на серці (центрі мислення, розумі) і питаннях духовного перетворення. Перетворення від безумства (розуму, керованого его) до мудрості (розуму, керованого праведністю) — ось що приносить Мені славу. Ті, хто приходить до Мене «хворими», підходять ідеально, бо хто б іще прийшов, якщо не хворі?

Твої герої для Мене — ніщо. Твої знамениті теж не вражають Мене. Твої мудреці, усі вони позбавлені справжньої мудрості. Мене не вражає Мій пил у його природному стані. Зламаний і покірний дух — ось що подобається Мені (Ісая 66:2).

Від старого творіння до нового — ось той проєкт перетворення, який Мені до вподоби. Мої риси величі — це смирення, мир, мудрість і радість у дусі, а не те, що цінує людина. Занепала людина радше вшановуватиме гроші, статус і похвалу від інших людей.

Якщо ці слова тебе турбують, ти, ймовірно, у небезпеці бути поглинутим. Так, якщо ти залишиш отару, Я не зможу за тобою наглядати. Вовки й леви чекають на тебе, і вони мають смак до тебе, адже ти годуєш їх уже досить довго. Моя отара знає свого Пастиря. Моя отара ніколи б не залишила Мою опіку; вони боялися б залишити Мою опіку.

Дивись на речі так, як Я. Зрозумій Мою мудрість. Прагни Моєї праведності замість мирських цінностей. Я можу благословити лише те, що Я схвалюю, а Я протистою твоїм тілесним бажанням. Здайся! Підкорися Мені за будь-яку ціну.

Ти навіть не можеш собі уявити, що Я запланував для тебе; це більше, ніж ти можеш просити чи уявити. Якби ти скуштував хоч крихту зі столу, який Я приготував для тебе, ти обідав би зі Мною і ніколи б більше не їв зі свинячого корита.

І пішов він, і пристав до одного з мешканців тієї країни, а той послав його на поля свої пасти свиней. І бажав він наповнити шлунок стручками, які їли свині, та ніхто не давав йому нічого. Опам'ятавшись же, він сказав: «Скільки наймитів мого батька мають хліба вдосталь, а я тут гину з голоду!» (Від Луки 15:15-17)