Жодних молитов за Мене

Коли, діти Мої, чи бачили ви,
Як Я підносив молитви за Себе?
Чи було «проси і отримаєш» і для Мене,
Чи цей взірець лише для вас?
Уяви Гетсиманію; чого Я боявся?
Заради радості, поставленої переді Мною, Моє воскресіння так близько!
Можливо, це було тоді, коли Я висів на стовпі,
Чи передбачав Я, що волатиму «покинув»?
Знову питаю: «Чи молився Я за Себе?»
Скажи Мені, дитино Моя, що ти бачиш?

Прислухайся до цієї реальності. Чи шукаєш ти прихованих істин, таємниць Царства, нехтуючи очевидними духовними реаліями просто перед собою?

Коли ти читаєш «взірцеву молитву» (Від Матвія 6:9-13), чи наказано тобі молитися за себе самого? Ти можеш стверджувати, що «хліб наш насущний дай нам сьогодні» (в. 11) здається особистим проханням. Але в контексті тобі наказано не турбуватися про такі речі, якщо ти шукаєш перш за все Царства (Від Матвія 6:25-34). А «прости нам наші борги» (в. 12) — це все про прощення інших, оскільки прощення Месії проявляється в тобі.

Чи ти справді віриш, що через жертву Його Сина обітниці Yahweh вже «так» і «нехай так буде» (2 до коринтян 1:20)? Якщо так, то чому ти наполягаєш просити знову те, що вже маєш завдяки вірі, яку тобі дано (Від Луки 17:6)?

Уяви, що тримаєш скіпетр праведності. Ти бачиш його у своїй руці? Тепер уяви, що, дивлячись на нього, кричиш: «Авва, будь ласка, дай мені скіпетр праведності». Покайся у своєму невірстві! Покайся за те, що не вірив, що смерть Yahshua відповіла на всі твої молитви задовго до того, як ти їх узагалі промовив (Псалми 21:2).

Якщо так, то для чого тоді молитва? Молитва — це спілкування й спільність, що будують і зміцнюють наші стосунки з Отцем, Сином і Духом. Але наголос тут на тому, щоб допомогти тобі усвідомити, що надто часто твої молитви зосереджені на особистих бажаннях у фізичному вимірі, хоча Yahshua сказав: «Моє Царство не від цього світу». (Від Івана 18:36)

Це залишає нам щось важливе для роздумів про мету молитви. Якщо Його Царство не від цього світу, нам слід переробити наші молитви, щоб вони відображали нашу справжню сутність синів чи дочок Світла, а не дітей «свого я». Як би це виглядало? Розуміння твоєї справжньої сутності краще виражалося б молитвами, що містять набагато більше подяки й хвали і набагато менше «дай мені!».

Як щось на кшталт цього? «Отче наш, Що на небесах, нехай святиться Ім'я Твоє. Нехай прийде Царство Твоє. Нехай буде воля Твоя. Як на небі, так і на землі». Так, це те очевидне, що ховається на видноті!