Зіниця чийого ока

Але Yahweh сказав Самуїлові: «Не зважай на його вигляд чи його зріст, бо Я відкинув його. Yahweh дивиться не так, як дивляться люди. Люди дивляться на зовнішній вигляд, а Yahweh дивиться на серце [осередок розуму]». (1-а Самуїлова 16:7)

Саул (Павло) навчав, що ми повинні полонити кожну думку й підкоряти її Месії (2 до коринтян 10:5). Він розкривав месіанський натяк на слова великого пророка. Він каже: «Ви судите за зовнішнім виглядом» (в. 7); ви дивитеся на зовнішнє, на фізичне, але саме розум по-справжньому має значення (в. 5). Так, розум, і заповідь полонити кожну думку, чудово узгоджується з гебрейським розумінням пророка щодо серця, осередку розуму. Люди дивляться на зовнішній вигляд, а Yahweh дивиться на серце!

Yahweh шукає в тобі розум Месії. О так, улюблений, [Його] шляхи вищі за твої шляхи, а [Його] думки [вищі] за твої думки. (Ісая 55:9)

Цар Давид був чоловіком за серцем Yahweh; «зіницею Його ока» (Псалми 17:8). Ким був Давид? Він був убивцею, перелюбником!

Нехай не буде сумніву; сьогодні в церкві є багато «Давидів», загублених у своїй провині, і водночас шалено відданих справам Отця. Сама церква вважала б цих сучасних «Давидів» грішниками, винними, нечистими й навіть не гідними спасіння. І вони звинувачували б цих грішників у своїх серцях, водночас співаючи хвали «Господу» на щотижневих службах, використовуючи слова з тих самих Псалмів, написаних Давидом, убивцею й перелюбником.

Проповідується істина про мужність і родовід Давида, що, звісно, веде до Месії. Але проповідь починається з таким же завзяттям, як і осуд цих сучасних Давидів. І все це прикривається парасолькою самопроголошеної праведності.

Ця розбіжність існує не тому, що минуло стільки часу відтоді, як цар Давид ходив по землі, наче час зцілив би конструкції его. Час не змінює серце людини. Усі згрішили й позбавлені слави Вседержителя. (До римлян 3:23)

Ця розбіжність існує через заперечення того, що бренд «церкви» чи практика «християнства», яку вони проповідують, не збігається зі справжнім наміром їхніх думок, зі злом у їхніх серцях. Непрощення й осуд — це очевидний доказ.

Нам подобається визнавати велич Месії, коли Він «прощає нас, хоча ми не знаємо, що робимо (Від Луки 23:34)». І все ж рідкість — побачити сучасного віруючого, який кладе своє життя за іншого, особливо за того, хто «недостойний».

Yahweh шукає тих, хто усвідомлює, що якби Він використовував для Своєї справи на землі лише «добрих» людей, то нікого не залишилося б використовувати. Перестань неправильно судити свого живого брата за зовнішністю, водночас прославляючи мертвих героїв віри, які були точно такими самими, як вони. Це, справді, перевірка реальністю для всіх нас!