Кінець справи

«Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий у дусі від чванькуватого духом». (Екклезіяст 7:8)

Чи саме тому, що «це нарешті закінчилося», Соломон пише такі слова? Що він виражав у видиху таких слів, коли вони бриніли на його голосових зв'язках?

Чи не подумав би ти про характер Yahweh в кожному процесі, улюблений? Чи не приписав би ти насолоду й біль, перемоги й поразки — усе разом — дії Його рук?

Процес ніколи не повинен завершуватися поступкою: «Мені просто треба це пережити». Здоровіший самоаналіз дав би інший висновок: «Yahweh влаштував це, щоб усунути якогось ідола в моєму житті, щоб зруйнувати твердиню в моєму его». Біль у світі думок завжди дорівнює смерті неправильних прив'язаностей до чогось у фізичному вимірі.

І тому висновок справи — це усунення смертоносних злук з нечестивими речами; такий намір цього надприродного процесу. І оскільки намір надприродний, його висновок матиме надприродні наслідки: «Кінець діла напевно ліпший від початку його! А терпеливість завжди ліпша від гордости».

Yahweh дуже терплячий, усуваючи в тобі гордість, яка насправді тримає тебе від Нього. Уяви велику любов, яка ніколи не зраджує, Його єдиний спосіб любити, а тоді уяви, як ця любов прагне охопити всю твою істоту. Але, будучи справжньою любов'ю, вона не має іншого вибору, окрім як чекати (1 до коринтян 13:4)!

Ця незбагненна досконала любов, яка прагне охопити тебе, терпляче чекає, поки все, що її відкидає, буде усунено зсередини тебе. Увесь страх мусить бути вигнаний, щоб перебувати в досконалій любові (1 Івана 4:18). Уся гордість поступається лагідністю; і все вихваляння загортається в покору (1 до коринтян 13:4).

Слухай уважно висновок цієї справи. Оскільки тобі дано відкриття цього закону, розуміння й мудрість щодо цього процесу, ти можеш брати участь у надприродному; ти можеш прославляти Його й дякувати навіть під час процесу (Псалми 100:4).

«Веселися в день добра, а в день лиха розважай: і одне, і друге вчинив Yahweh на те, щоб людина нічого по собі не знайшла». (Екклезіяст 7:14)

І хоч ти не знаєш, що чекає попереду, тобі не потрібно чекати кінця справи, щоб прославляти Його; кінець ЗАВЖДИ ліпший від початку!

Особиста примітка: Як завжди, я ніколи не читаю роздумів, доки не відкрию їх, щоб редагувати. Але те, що сталося в моєму житті за останні кілька тижнів, — це саме цей процес. Я справді думав саме це: «Мені просто треба це пережити». Я рахував дні до того дня, коли мені більше не буде «ПОТРІБНО» сидіти за комп'ютером годинами, щоб писати й редагувати. «Мені просто потрібно кілька вільних днів», — міркував я.

Моя рука, кисть і зап'ясток були в муках. Мені доводилося змінювати положення й переходити від миші до внутрішньої сенсорної панелі, а потім до зовнішньої панелі й назад. Дійшло до того, що будь-якого дня мені доводиться перемикатися між трьома цими способами, лише щоб протриматися день, лише щоб впоратися з пекучим болем у зап'ястку. «Ще лише кілька тижнів, ще лише кілька днів», — поступався я собі.

Але тоді Yahweh заговорив до мене. Він показав мені, що це було моє «я», рештки мого его (гордости), яке дряпалося й чіплялося, щоб утримати останній залишок надії на те, що йому НЕ ДОВЕДЕТЬСЯ ВМЕРТИ.

Я почувався так, наче більше не міг мислити ясно. Після сотень днів поспіль мій розум був порожнім, оніміло-байдужим і в болю. Я був спантеличений, злий, пригнічений і без мотивації. Після сотень днів, коли я був на 100% упевнений у Його надприродному керуванні кожним роздумом, кожним відредагованим словом і всіма писаннями, які я був натхненний додати, я раптом став порожнім!

Проте щоранку, коли я прокидався, щоб прочитати сьогоднішній роздум, те, що виходило з, здавалося б, порожнього, оніміло-байдужого й немотивованого розуму вчора, було цілком небесним і натхненним. Він показував мені: «Нічого від тебе, Джефе. Усе від Мене! Це завжди був Я».

І тоді, на 361-й день року, лише за чотири дні до кінця, коли я сів редагувати цей роздум, номер 362, я відкрив, щоб прочитати «Кінець справи»! Усе, що я міг сказати, було: «О, Yahweh, Ти вірний і правдивий. Ти мусиш рости, а я — маліти». (Від Івана 3:30)

І кінець справи справді ліпший від початку.