Лезо смутку

«Щоб пізнати Його [стати подібним до Нього], і силу Його воскресіння, і участь у стражданнях Його, уподібнюючись смерті Його [через умирання для власного «я»], аби я досягнув, як тільки можливо, воскресіння з мертвих. Не тому, що я вже досяг, або вже вдосконалився [Месія цілком сформований у мені (Гал. 4:19); я досяг розуму Месії]; але прямую до мети, аби досягнути того, для чого й Христос Yahshua досягнув мене [щоб бути вдосконаленим; досягнути Його розуму]. Браття, я ще не думаю про себе, що я досягнув [ще не досягнув розуму Месії]; та тільки, забуваючи те, що позаду [старі способи мислення], і простягаючись до того, що попереду, простую до мети, до нагороди високого поклику [Його розуму в мені] Всемогутнього в Христі Yahshua. Тож, хто досконалий, думаймо так [віра, що вищий поклик — це досягнення розуму Месії]; коли ж думаєте ви щось інше [вірите, що це неможливо, або що це навіть не той вищий поклик], то Всемогутній відкриє це вам. Та до чого ми досягли [дійшли до згоди], поступаймо в тім самім порядкові, будьмо однодумні [у вірі, що це можливо]». (До филип'ян 3:10-16)

Так, стати подібним до Нього — це найвище покликання. Це Царство Небесне, що проявляється в тобі (Від Луки 17:21).

Але наше життя — на небесах, де живе Владика Yahshua Месія [розум Месії]. Ми з нетерпінням чекаємо, коли Він повернеться як наш Спаситель. Він візьме наші слабкі смертні тіла [способи мислення] і перетворить їх на славні тіла, подібні до Його власного, тією самою силою, якою Він приведе все під Свою владу. (До филип'ян 3:20-21)

Ти громадянин Неба, який успадкує прославлене тіло, таке саме, яке зараз має Сам Месія. О так, Він наш брат, і ми співспадкоємці з Ним (До римлян 8:17)!

Тримаючи в увазі цю реальність Царства, постав собі це важливе запитання: «Скільки твоєї вічности ти витратиш на задоволення свого земного тіла?»

«Не складайте собі скарбів на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й крадуть. Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть. Бо де скарб твій, там буде й серце твоє [розум]». (Від Матвія 6:19-21)

Чи живеш ти по-тілесному, наче твоє земне існування — це все, що є? Чи віриш ти, що наліпка з рибкою на бампері й твої щотижневі відвідини церковних будівель достатні як життя Царства? Саме через ці помилки в мисленні існує смуток! Це почуття, яке відчувають лише на землі, і воно було дане, щоб спрямовувати тебе.

Хіба не правда, що всі твої зусилля приносять лише смуток? Що ж має людина з усього труду й тривожного зусилля, яким вона трудиться під сонцем? Бо всі дні її — стражденні, а смуток — праця її; і навіть уночі не спочине їй серце. Це також марнота! (Екклезіяст 2:22-23)

Життя, кероване его, живеться лише заради фізичної насолоди. Однак коли ти усвідомиш, як насправді існуватимеш у вічності, без «скарбів на землі», ти переглянеш пріоритети свого короткого життя. Ти переосмислиш мету свого життя.

Смуток — це знак того, що ти не живеш за задумом Yahweh для твого життя. Він призначений застерегти тебе, що ти втратив вічну зосередженість і прив'язаний до речей тіла.

Я бачив усі діла, які під сонцем чиняться, — і ось усе марнота та ловлення вітру! І звернувся я до всіх своїх чинів, що їх поробили руки мої, і до труду, що я потрудився чинити, і ось усе марнота та ловлення вітру, і немає під сонцем нічого корисного! (Екклезіяст 1:14; 2:11) Марний труд і ловлення вітру, суцільний смуток!

І, як з будь-якою зброєю, смуток використовується, щоб змістити твою свідомість; смуток призначений навчити тебе чогось. Yahweh каже: «Це Моя зброя, Моє застереження в тобі, хоч воно не переможе, щоб знищити тебе (Ісая 54:16-17)».

Ти відкуплений, щоб жити як духовна істота, яка перебуває в процесі скидання решток тіла. Живи, зосереджений на вічності; живи, як громадянин Царства, і лезо смутку, як і всі земні почуття, згине.