Кожна жінка біля криниці

Вона оживляє ще одну рису Єви, що втілює туги, які живуть у кожній жінці. Народжена в Самарії (корінь якої означає стерегти, зберігати чи охороняти; захищати або вірити в людський розум); звикла черпати з криниці Якова (залежність від земного існування чи забезпечення); проте шукає свого справжнього чоловіка. Вона являє глибоку тугу в кожній жіночій душі: «Знаю, що прийде Месія, що Христос Він зветься; як прийде, то все розповість нам». (Від Івана 4:25)

Вона прагне внутрішнього завершення, миру в своїй душі. Вона сподівається, що одного дня внутрішні бажання вже не потребуватимуть насичення тим, що відчутне, тим, що задовольняє фізичні почуття.

«Бо п'ятьох чоловіків ти мала, а той, кого маєш тепер, не чоловік він тобі». (Від Івана 4:18) Її п'ять чоловіків — це кожна з її первісних спроб вгамувати свою спрагу, наситити себе тим, що пропонує світ (космос). Дотик, смак, звук, зір і запах — усі п'ять (чоловіків) є чуттєвими зв'язками із земними забезпеченнями. Вони дають вхідні дані та відгук, але лише як тіні небесного (До євреїв 8:5).

Вона шукає Того, Хто розповість їй усе; вона шукає те, що є справжнім, а не легкою парою (Якова 4:14). Так, вона зустрічалася ще з одним самозванцем, але цього разу вона не зв'язала себе шлюбом; вона не зобов'язалась і тому відкрита для того, щоб знайти Того Єдиного. Коли вона знайде Його, вона буде по-справжньому задоволена: «Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що я вчинила. Чи Він не Христос?» (Від Івана 4:29)

«І сім жінок того дня схоплять мужа одного, говорячи: Ми будемо їсти свій хліб [дотримуватись Свят] і зодягатимемось у свою одіж [забезпечимо самі своє святе вбрання]. Тільки йменням твоїм хай нас кличуть, забери наше зганьблення [бути незаміжньою]!» (Ісая 4:1)

Так, вона незаміжня, бо усвідомлює, що більше не задовольниться підробкою. Вона тужить за Живою Водою, щоб бути з'єднаною з Ним у шлюбі.

Yahshua відповів і сказав їй: «Кожен, хто воду цю п'є, буде прагнути знову. А хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що дам Я йому, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне». Каже жінка до Нього: «Дай мені, Пане, цієї води, щоб я не прагнула, і сюди не приходила брати». (Від Івана 4:13-15)

Вона більше не бажає бути задоволеною тим, що пропонує криниця [світ]. Вона також тужить за чоловіком, який зможе явити цю Живу Воду на землі. Вона — кожна жінка, і кожна жінка прагне побачити Месію в тобі, чоловіче.

Але, жінко, тобі доведеться дивитися далі за тіло. Наказ до чоловіків: «Чоловіки, любіть дружин своїх, як і Христос полюбив Церкву». «Як?» — запитаєш ти. «Він віддав за неї Себе». (До ефесян 5:25) Вона продовжуватиме шукати, доки не знайде його. «Той, з ким я тепер, — НЕ мій чоловік; ходи, поглянь на чоловіка, яким він може бути!»

Щоб знайти Його, Живу Воду, і чоловік, і жінка мають зректися потреби бути задоволеними чуттєвими бажаннями (п'ятьма чуттями). Кожен, хто питиме ту воду, знову прагнутиме.

У кожному з нас живе та жінка біля криниці. «Ходіть, погляньте на Того Чоловіка». Знай, що лише в Ньому — відповідь на кожне запитання, виконання кожної туги. Щоб знайти Його, дивись усередину одне одного, а не одне на одного. Кожен, хто питиме воду, яку ти там знайдеш, ніколи більше не прагнутиме.

Благодать вам та мир хай примножиться в пізнанні Всемогутнього й Yahshua, Владики нашого, бо Його божественна сила подарувала нам усе для життя й побожності через пізнання Того, Хто покликав нас славою та чеснотою. Через них даровані нам цінні та найбільші обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої натури, утікаючи від тління пожадливости [чуттєвих бажань], що в світі. (2 Петра 1:2-4)