Що?

Член громади 1: Нам не варто сперечатися!

Член громади 2: Звісно, ні, і ми не будемо; давай будемо як береяни в Дії 17 і з'ясуємо істину.

Член громади 1: Ну, мені здається, що це суперечка.

Член громади 2: Зовсім ні. Що я можу зробити, щоб ти не почувався так, і водночас ми продовжили цю розмову? Ти ж знаєш, що правильна відповідь може бути лише одна, тож ми не можемо бути праві обидва, а можливо, ми обидва помиляємось. Але давай з'ясуємо це, щоб обидва могли шанувати Yahweh у всьому, що ми говоримо, робимо й у що віримо. Звучить прийнятно?

Член громади 1: Ні! Я не збираюся з тобою через це сваритися.

Член громади 2: Погоджуюсь! То як мені запевнити тебе, що сварка — це найдальше від моїх думок, і що в мене до тебе лише любов і повага?

Член громади 1: Ісус — це любов, і це єдине, що має значення.

Член громади 2: Погоджуюсь, Yahweh — це любов, а тому Його Син Yahshua — це любов, і саме послух Їм доводить нашу любов. І тому ми, якщо ми брати, повинні мати змогу говорити про такі речі. Я хотів би, щоб ми переконалися, що йдемо Його шляхами, як заповідано. Якщо один із нас, чи ми обидва, помиляємось, тоді ми можемо змінитися, шукаючи Його слово й переконуючись разом, що ми на правильному шляху. Хіба Приповісті 27 не заохочують нас гострити один одного? Там сказано: «Як залізо гострить залізо, так людина гострить обличчя свого друга». (в. 17)

Член громади 1: Так, це так; але я все одно не буду з тобою про це сперечатися. Ісус — це любов, і це єдине, що має значення. Це те, що мій пастор проповідує весь час.

Член громади 2: Гм, оце й уся береянська відданість.

«Тоді браття негайно відіслали Саула й Силу вночі до Береї. Прибувши туди, вони пішли в синагогу юдеїв. Ці були благородніші за тих, що в Солуні, бо прийняли слово з усією охотою і щоденно досліджували Писання, чи так воно є». (Дії 17:10-11)

Брати й сестри у вірі покликані надихати одне одного щоденно досліджувати Писання, щоб з'ясувати, чи правдиве те, чого їх навчають. А ти?