Ціна і Його благодать

Дев'ятнадцять роздумів, включно з цим; ось скільки залишилося. Ми навіть не знали, що це зібрання праць закінчиться на трьохстах шістдесяти п'яти, аж донедавна. Це було найпіднесеніше партнерство між нами трьома: в'язнем (Майклом), мною (Джеффрі) і Святим Духом (Руах).

І поки ми мчимо до завершення, розгортається ще одна надприродна закономірність. Це впізнаваний танець між ціною учнівства й Його благодаттю, що приховує щось від нас достатньо довго, щоб ми не відступили. Що ми маємо на увазі?

Десять років тому (2004) Yahweh покликав мене (Джеффрі) написати книгу «Серце Давида». Я взявся за завдання одразу з послуху, але якби я знав наперед, чого коштуватиме та вісімнадцятимісячна подорож, я б «ввічливо відмовився».

Рік тому (наприкінці 2013) Yahweh знову ясно заговорив до мене й сказав укласти й відредагувати ці роздуми разом із моїм братом; і я знову охоче погодився. Але якби я міг передбачити, скільки часу й зусиль це вимагатиме, я б утік, як Йона!

Розумієш, Його благодать покривала те, чого мені не варто було знати достатньо довго, щоб дозволити мені зайти так глибоко, що вороття вже не було. Але, о, який Він добрий. Плід сплаченої ціни виявився більшим, ніж ми могли просити, думати чи уявити (До ефесян 3:20).

Але не помились, улюблений: ти заплатиш ціну учнівства; завжди є ціна за радикальний послух, заснований на вірі. Так, приходь таким, який ти є; але якщо хочеш іти за Ним, будь готовий втратити все, ким ти є, після того як прийдеш. Візьми свій власний стовп мук, зречися своєї плоті і йди за Yahshua. Це Дух дає життя; плоть нічого не важить. (Від Івана 6:63)

Уяви, що ти знаєш із самого початку своєї ходи віри, що це коштуватиме тобі життя, щоб стати подібним до Нього, і, знаючи це, ти все одно біжиш до Нього. Саме це пережив Петро, коли вигукнув: «Владико, куди ще нам іти?» (Від Івана 6:68)

І ось тепер, коли ця пора наближається до завершення, Yahweh знову вірний, спрямовуючи наші кроки (Приповісті 16:9). Наступна праця розкриватиме велич Його Небесної Судової Зали Царства. Це буде пора нових вершин і нових викликів, і найдорожче — нових спокус здатися. Проте Його благодать достатня, щоб приховати від нашої уяви кінцеву ціну послуху. Це Він робитиме рівно стільки, щоб наблизити нас до Себе, і в той момент ми теж вигукнемо: «Владико, куди ще нам іти?»

«Якщо хтось приходить до Мене й не зненавидить свого батька й матір, дружину й дітей, братів і сестер, так, і своє власне життя, той не може бути Моїм учнем. І хто не несе свого стовпа й не йде за Мною, той не може бути Моїм учнем. Бо хто з вас, задумавши збудувати вежу, спершу не сяде й не порахує ціну, чи вистачить йому завершити її? Так само й кожен з вас, хто не зречеться всього, що має, не може бути Моїм учнем.» (Від Луки 14:26-28, 33)

Саме завдяки Його благодаті Він часом приховує ціну учнівства. Тобі варто визнавати, коли Він так робить, і дякувати Йому. Це приносить Йому славу. Крім того, куди ще тобі йти?