Але я не знав

Якщо вся громада Ізраїля згрішить ненавмисно і зробить те, що заборонено в будь-якій із заповідей Yahweh, навіть якщо громада не усвідомлює цього, коли вони усвідомлять свою провину і гріх, який вони вчинили, стане відомим, збори повинні… (Левит 4:13-14)

Коли вони усвідомлять свою провину? Чи були вони винні, поки ще не усвідомлювали, що згрішили? Відповідь очевидна, і спокута вимагалася; «збори повинні…». Так, навіть за їхні ненавмисні гріхи, про які вони не знали, вони мусили принести жертву.

А ти, чиї гріхи викуплені кров'ю Агнця, як ти реагуєш? Ти захищаєш свої вчинки? «Якщо я не знав, як мене можна за це карати?» Чи ти каєшся?

Зрілі знають правильну відповідь. «Тому ти не маєш виправдання, о людино…» (До римлян 2:1) Це ті, хто погоджується і каже: «Жоден гріх неприйнятний, навіть у моєму власному невіданні». Вони радше запитають себе, ніж перекладуть відповідальність. «Чому я не знав?», а не «Це не моя вина».

У цьому й полягає значна частина проблеми, глибоко вкоріненої в тілі Месії. Чому ми не знаємо і що з цим можна зробити? Скромний вислів Саула, можливо, тримає ключ до розгадки відповіді, яку ми шукаємо. «Браття, я не вважаю, що вже досяг; але одне роблю: забуваючи те, що позаду, і простягаючись до того, що попереду, я прямую до мети заради нагороди вищого поклику Всемогутнього в Месії Yahshua. Тож усі ми, зрілі, майтимемо цей же розум; а якщо в чомусь ви думаєте інакше, то Всемогутній відкриє це вам». (До филип'ян 3:13-15)

Якщо ти зупинишся на «я не вважаю, що вже досяг…», то будеш їздити на цьому виправданні безкінечно. На жаль, це невідання стало прийнятною зараженістю в тілі. Ліки полягають у тому, щоб смиренно визнати, де ти є, і «прямувати до мети заради нагороди вищого поклику».

Зрілість, потрібна, щоб прямувати до цього високого поклику, — гадаєш, вона ексклюзивна, чи це вибір? Чи готовий ти спокійно посидіти й дозволити Духу відкрити, як твоє ставлення до гріха відповідає на це питання?

Слово каже «прямуй далі», тож, здається, це передбачає певну особисту відповідальність і зусилля. Ти можеш погодитись: «Усі, хто зрілий, майтимуть цей же розум»; або можеш заперечити: «А якщо в чомусь ти думаєш інакше, то Всемогутній відкриє це тобі». Але майже попереджаю: те, що відкриється, не буде приємним!

Зрештою, зрілість приносить мир і розв'язання. Якщо ти чесний із собою, ти визнаєш, що навіть якщо ти не знав, ти все одно відповідаєш за свої вчинки. Зрілі перестають марно сперечатися з Yahweh. Це і є мислення зрілого: якщо Yahweh каже, що ті, хто не знав, усе одно винні, — то вони й справді винні.

Якщо це про тебе, то залишаються лише питання: «Чи покаєшся ти, і що ти зробиш, щоб уберегтися від повторення цього?» Не будь тим «пустим чоловіком», який зазнає гострого докору.

Усе, що тобі потрібно знати, доступне, якщо ти прямуватимеш далі. «Він» усередині тебе гарантує це. Для тих, хто кається і бере на себе відповідальність, кров Агнця розв'язала всю провину й гріх; горе людині, яка продовжує в своїй провині. Якщо ми навмисно продовжуємо грішити після того, як отримали пізнання істини, то жертви за гріхи вже немає, лишається тільки страшне очікування суду й лютий вогонь, що пожере ворогів Всемогутнього. (До євреїв 10:26-27)