Енох

Кожен, хто чинить [практикує] гріх, винний у беззаконні [порушенні закону Yahweh через переступ чи недбальство; неприборканий і некерований Його заповідями та Його волею]; бо гріх — це беззаконня. (1 Івана 3:4)

Гріх, буквально, — це переступ закону. Він завжди починається в розумі й найчастіше проявляється у фізичній дії. Це НЕ, як думає більшість людей, вбудована біологічна неминучість. Простіше кажучи, гріх — це добровільне рішення. Закон святий, і заповідь свята, і праведна, і добра. (До римлян 7:12) Ти можеш або обрати підкоритися їй, або не підкоритися! Але не помились: це твій вибір.

Ось питання, яке тобі, найімовірніше, ще ніхто не ставив. Ти грішиш тому, що Адам (Адам №1) згрішив, чи тому, що ти сам зробив би той самий вибір, і досі робиш?

Світ любить стверджувати, що біологія — неминуча причина переступу (гріха), якщо взагалі йдеться про світський табір, який визнає, що переступ можливий. І, безумовно, вже самим самовизначенням «невіруючими», світ ніколи не назвав би свої провини переступами проти Yahweh. Ми, віруючі, знаємо інакше: ми грішимо лише проти Yahweh (Псалми 51:4).

Ще привабливішими для світу є терміни: невинна жертва; нещасна хвороба; спадкова схильність; або альтернативний спосіб життя — як прийнятніші замінники для огидної думки про те, що вони можуть переступати закон якоїсь вищої істоти чи навіть самої природи. Такі гріхи, як залежна поведінка, аморальні норми, обжерливість, розпусна поведінка й одяг, збочена статева активність, чи «перевизначення» статі — ігноруються або виправдовуються, а останніми роками просто приймаються як «нова норма». Чому? «Бо люди просто такими народжуються». А розрізнення між правильним і неправильним — це нібито лише культурна відносність, чи ще небезпечніше — особиста відносність.

Як каже Писання, марнотне мислення — це те, з чого починається падіння. (До римлян 1:21) Горе тим, хто зло називає добром, а добро — злом, хто темряву вважає світлом, а світло — темрявою, хто гірке вважає солодким, а солодке — гірким! (Ісая 5:20)

Тепер зваж, що це було написано не для світу — це було написано обраному народу Yahweh. Чи прийняв і ти виправдання світу? Чи справді ти віриш, що Yahweh навмисно створив людину злою й грішною? Чи втішає тебе якось віра в цю брехню? «Це спадкове; я жертва; це не моя провина». Це твої прийнятні виправдання? Чи будеш ти й далі відкидати істину, що чинити переступ — це вибір?

Чи твоя нинішня система переконань ґрунтується на До римлян 7:14-23? (Прочитай це!) «Горе мені; я жертва своєї плоті; я постійно роблю те, чого не хочу, і не роблю того, що маю робити». Чи твоя дійсність — це До римлян 7:24-25? (Прочитай це!) «Хто визволить мене з цього тіла смерті? Слава Yahweh, Yahshua Месія ЗРОБИВ це!» Бо закон Духа життя в Месії Yahshua звільнив мене від закону гріха й смерті. А ви не в тілі, але в Дусі, оскільки Дух Всемогутнього живе в вас. (До римлян 8:2, 9)

Chanok (вимовляється «ханок»), ти знаєш його краще як Еноха. Вірою Енох був узятий так, що не побачив смерті, «і не знайшли його, бо забрав його Всемогутній»; бо перед узяттям своїм він мав свідчення, що угодив Всемогутньому. (До євреїв 11:5)

Саме його ім'я означає «присвячений, досвідчений і навчений». Він прожив триста шістдесят п'ять років присвяченого життя, угодного Yahweh. Він був сьомим (досконалість) поколінням від Адама (Юди 1:14). Він ішов вузьким шляхом і був узятий із землі, не зазнавши фізичної смерті. Він став прикладом для всіх, хто повірить. Чи був його послух спадковим, як дехто думає про грішність? Чи це був вибір?

Саме в ці спільні хвилини ми знімаємо луску й відкриваємо істинну дійсність: Енох зробив єдиний вибір, що мав значення. Це був вибір лише коритися, а не намагатися додавати чи відбирати від того, що Yahweh призначив, щоб принести життя та смерть. Жодна риска чи жодна цятка не могли бути змінені, і він скорився цьому (опирався спокусі Адама №1). Його відданість вузькому шляху була вибором; його тілесний розум давав йому кожну можливість зазнати невдачі, але він обрав інше. Він обрав бути угодним Yahweh. Так, це був Енох, і він не шукав виправдань.