Двері надії

Тому то ось Я намовлю її [наречену Мого Сина], і попроваджу її до пустині, і буду говорити до серця її [говоритиму їй утіху]: І дам їй виноградники звідти та долину Ахор [стривожений розум] за двері надії... І вона там співатиме, як за днів своєї молодости, як за дня, коли вийшла була із єгипетського краю [тілесна матеріальність]. (Осія 2:14-15)

Це незмінний і завжди важкий взірець для сприйняття впалого розуму. Але саме це веде до досконалого розуму. Долина — це місце, де народжується надія і відкриваються призначення. І ти маєш свідомо вирішити або скоритися цьому найсвятішому з взірців, або й далі бунтувати.

Бунт завжди проявляється передбачуваними ознаками: гнівом, образою, смутком, сумнівом, страхом, гіркотою, люттю, ревнощами, осудом, гордістю тощо. Кожна з них — свідчення того, що ти заперечуєш цей взірець: «Двері надії — в долині (пустині)».

Yahweh визнав за потрібне явити Свою надприродну Руку в твоєму житті — це щедрий дар сам по собі. І Він обрав пустиню місцем цього одкровення. Але оскільки долина є визначеним місцем одкровення, заперечення цього взірця веде до заперечення одкровення.

Голос кличе: «На пустині приготуйте дорогу для Yahweh, вирівняйте на степу битий шлях нашому Всемогутньому!» (Ісая 40:3)

Цікаво, що щоразу, коли Іван цитує це: Від Матвія 3:3; Від Марка 1:3; Від Луки 3:4; і Від Івана 1:23, — перекладачі пишуть: «Голос кличе в пустині: приготуйте дорогу…», тоді як Ісая насправді каже: «Голос кличе: на пустині приготуйте дорогу…» Бачиш цю тонку відмінність? Це лише неправильно поставлена кома, а вона змінює все! Не «голос» перебуває в пустині — це «дорога» перебуває в пустині! Пам'ятай про це, улюблений! Це має все значення, і воно не зміниться!

І коли ти прагнеш це осягнути, стається дивовижна річ як наслідок твого послуху. Yahweh обдарує тебе надприродним миром, який дає тобі силу справді радіти в пустині; це і є здатність страждати гідно!

Подумай про це. Пустиня — це не покарання, як її часто зображують. Насправді це місце свободи; ізраїльтяни звільнилися з рабства. Це місце навчання побожності; Yahweh дав Своєму народові настанову для життя. І це місце надприродного забезпечення; де ще ти можеш отримати воду зі скель, манну з неба та взуття, що не зношується тощо?

Однак, як тільки тобі дозволено вийти вільним із «Єгипту» (тілесного его), цілком передбачувано, що тобі захочеться повернутися, оскільки жадання плоті глибоко вкорінені в твоїй підсвідомості. Ми згадуємо рибу, яку ми їли задарма в Єгипті, огірки й дині, і пір і цибулю, і часник, а тепер душа наша всохла, немає нічого, тільки манна нам перед очима! (Числа 11:5-6) Це саме те, що змушує тебе жахатися досвіду долини і те, що породжує бажання «повернутися до рабства». Як пес повертається до своєї блювотини, так і безумний повторює свою глупоту. (Приповісті 26:11)

Ці тілесні жадання можна подолати, дозволивши Духу в тобі (присутності Сина) панувати над твоїми особистими виборами, замість того, щоб намагатися задовольняти свої чуттєві бажання. Бо ті, хто ходить за тілом, думають про тілесне, а ті, хто за Духом — про духовне. А ви не в тілі, але в Дусі, оскільки Дух Всемогутнього живе в вас. (До римлян 8:5, 9) Розуміння цього найдорогоціннішого взірця готує тебе прийняти розум Месії, обіцяний тобі: будь досконалим!

«Отже, ти хочеш сказати, що коли я нарешті збагну, що страждання — це єдиний шлях до досконалості, вузький шлях до досконалості, тоді Yahweh справді дасть мені радість посеред страждання, так що воно вже не відчуватиметься моїм розумом як страждання?»

Слова нашого Месії пояснять це найкраще. Коли вони роздирали Його плоть і забивали цвяхи в Його кінцівки; коли Він висів, задихаючись і в агонії, на дереві; і коли Він за одну мить поніс усі минулі й майбутні гріхи людства, Він сказав: «Отче, прости їм!» Його розум був сповнений миру й любові посеред найдивовижнішого прояву страждання, який світ коли-небудь бачив чи побачить.

Страждай гідно, улюблений. Страждай гідно.