70 000 мертвих

І став сатана проти Ізраїля, і намовив Давида перелічити Ізраїля… І сказав Давид до Всемогутнього: «Чи ж не я наказав перелічити народ? І я той, хто згрішив і вчинив дуже зле; а ці вівці, що вони вчинили? Нехай же рука Твоя, о Yahweh Всемогутній, буде на мені та на домі батька мого, а не на народі Твоєму, щоб побивати їх». (1-а Хроніки 21:1, 17)

Чи ти колись був відповідальний за смерть іншого, не кажучи вже про 70 000 людей? Давид засудив їх, коли піддався спокусі: «Сатана (протиборча воля, що суперечить волі Yahweh) став проти Ізраїля, і намовив Давида перелічити (залежність від особистої сили та могутності) Ізраїля». Переклад: Давида керувало власне его («самовизначення» і покладання на себе). Навіть після того, як його попередили (вірш 3): «Навіщо панові моєму ця річ? Навіщо він стане причиною провини для Ізраїля?» — він усе одно обрав гріх.

Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе за рабів на послух, то ви й раби того, кого слухаєтесь, або гріха на смерть, або послуху на праведність? (До римлян 6:16) Давид, цар Ізраїля, слуга Всемогутнього, муж за серцем Yahweh, і зіниця ока Його (Псалми 17:8), обрав гріх.

Давид добре відомий своїм перелюбним зв'язком із Вірсавією і вбивством Урії, її чоловіка. Але рідко ми чуємо про його відповідальність за смерть цих сімдесяти тисяч. Ця сама людина, яка дає нам таку надію своїм щирим покаянням: «Помилуй мене; Проти Тебе, проти Тебе єдиного я згрішив; Створи в мені серце чисте» (Псалми 51), — була рабом власних бажань, слугою гріха. Ви — раби того, кого слухаєтесь.

Тепер поміркуй над тисячами, що загинули; чи був би ти так схильний бачити в ньому стовп віри, якби твій улюблений був однією з його жертв? Чи ти й далі читав би його слова і надихався б ними? Чи пішов би ти за ним, якби він був твоїм «царем» сьогодні?

Можливо, краще запитати так. Чи бачиш ти те, що бачить Yahweh? Сповідь: «Я той, хто згрішив». І заступництво: «Нехай Твоя рука буде на мені, а не на народі Твоєму». Чи ж ти оминаєш серце (розумовий настрій) і бачиш лише те, що бачить людина, — наслідки гріха: «Сімдесят тисяч мертвих» (вірш 14)?

Хто ти такий, щоб судити? Чи прагне твоя справжня природа засуджувати інших? Чи засуджуєш ти інших, щоб твоє «я» почувалося краще щодо себе?

Навчись із цього, улюблений. Його вогонь наближається; тебе випробують; тебе перевірять. Якщо ти волієш мати коротку версію випробування, тоді смирись. Якщо ти вважаєш себе діамантом без жодної вади, зійди зі свого саморобного п'єдесталу.

Отець знає, що ти — необроблений діамант, іншими словами, шматок вугілля. Потрібно багато «тиску», щоб перетворити вугілля на діамант. Тиск «стисне» тебе і викриє те, що всередині.

Забери свої очі від гріха всіх інших. Поверни свій фокус на себе. Бо коли б ми самі себе судили, то не були б суджені. (1 до коринтян 11:31) Якщо ти це зробиш, для тебе ще може бути надія. Нехай устами по поросі він водить, може, є ще надія! (Плач Єремії 3:29)