Більші діла

«Поправді, поправді кажу вам: Хто вірує в Мене, той учинить діла, які чиню Я, і ще більші від них учинить, бо Я йду до Отця Свого». (Від Івана 14:12)

О, якби ж вони знали Авву. Поки вони насміхаються й глузують із мого лиха, зуби їхні скрегочуть. Якби вони тільки могли осягнути силу, що звільняється, поки вони шепочуться в темних кутках. Вони кажуть про випробуваних: «Вони втрачають свою віру в Бога». Твоя таємниця в безпеці зі мною, Отче. «Бо коли б були знали, то не прибили б до стовпа Владику слави» (1 до коринтян 2:8).

Вони не могли передбачити, що моя віра лише зміцніє. Вони не розуміють, що віра — це дар. Якби вони могли осягнути Творця, Який «кожному відповідно наділив міру віри» (До римлян 12:3), вони не насміхалися б так, як насміхаються. До тих, хто глузує, я кажу: «Чи буде добре, як Він вас досліджуватиме? Чи як з людини сміються, так ви насміхатиметеся з Нього?» (Йов 13:9)

Вони так старанно намагаються знищити моє свідчення; вони цілеспрямовані й рішучі. Однак я радію, Авво, що моя віра — це Твоя віра, Твоя сила, і вона служить Твоїй меті. Хоч Ти вб'єш мене, я надіятимусь на Тебе. (Йов 13:15) І тому моя віра ніколи не може бути втрачена і ніколи не може применшитися. І навіть якби вона була як гірчичне зерно, вона зрушила б гори і перетворила б царства (Від Матвія 17:20).

Заради Твого народу, Отче, освіти, як віра зміцнюється. Образи, звинувачення й мстиві брехні — це Твої знаряддя. О, якби ж вони зрозуміли, що це і є ті «випробування», про які Ти говориш, — випробування, покликані наблизити людину до Тебе і збільшити її віру.

Браття мої, майте це за повну радість, коли впадаєте в різні випробування, знаючи, що досвідчення вашої віри виробляє терпеливість. А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви були досконалі та бездоганні, і недостатку ні в чому не мали. (Якова 1:2-4)

Біль притягує Твій обраний народ до Твоїх слів, а Твої слова примножують віру. Як написано: «Тож віра із слухання, а слухання через Слово Сильного» (До римлян 10:17). Твій взірець: випробування, зростання віри; знову випробування, знову зростання віри. Взірець, що сам собою засуджує погана, зміцнюючи водночас обраних.

Якби твої вороги знали, що їхня ненависть перетворює звичайних людей на синів Всевишнього, вони не прибили б до стовпа Владику слави. Зло має мету; воно надприродно поставлене. Воно ідеально пасує для Твого плану. Ти зробив це так, Всемогутній Отче. Саме те, що треба «перемогти», — і є те, що збільшує віру та будує Царство всередині.

До всіх тих, хто намагається образити (зсередини й ззовні), сказано: «Люби і прощай!» Взірець ясний, тому будь пильним до себе. Коли брат твій згрішить проти тебе, докори йому; а коли він покається, прости йому. І якщо він згрішить проти тебе сім раз на день, і сім раз на день повернеться до тебе, кажучи: «Каюся», — прости йому. І сказали апостоли Владиці: «Додай нам віри». (Від Луки 17:3-5)

Ми маємо досконалий приклад: «Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять». (Від Луки 23:34) Ми співаємо про Нього щотижня; ми співаємо Твоєму улюбленому Сину. Який досконалий Твій план; який таємничий і прекрасний.

Якби вони колись дізналися, обвинувачі, чи припинилася б ненависть? Якби вони знали, що Ти перетворив їхню ненависть на знаряддя, яке вироблятиме досконалих святих, чи змінилися б вони?

О, нехай ми перемінимося взірцями Твоєї віри, Авво. Яким виглядало б усе тіло Месії, якби воно дотримувалося цього прекрасного Твого плану? Що ми тоді могли б робити на землі? Можливо, більші діла!