За завісою

Біблійні закономірності чи первообрази приховані від простака, гордого і духовно лінивого. Якщо ти зайшов так далеко в нашому спільному часі, то ти безперечно показав себе людиною духовної стійкості.

Одна всеосяжна закономірність, яку ми показували знову і знову, полягає в тому, що потрібна велика відданість, щоб змусити своє «я» померти. Інша полягає в тому, що потрібен час, щоб усвідомити, що немає жодної сили, крім сили Yahweh, і настільки ж важливо, що твій внутрішній бунт, або «сила свого я», завжди чинитиме опір, якщо тільки Він не розтрощить його. Писання, що спадає на думку і говорить про це, — з Від Івана 12:24-25: Якщо зерно пшениці, впавши в землю, не помре, воно залишиться самотнім. Але якщо помре, принесе великий врожай. Хто любить своє життя, той втратить його; а хто ненавидить своє життя в цьому світі, той збереже його для вічного життя.

Ти — зерно, улюблений. Але ще важливіше те, що ти вчишся приймати, що ти — зерно. Тому ми тут разом. Ми — ті, кому було дано дозвіл увійти за завісу. Нас визнали гідними, звісно, не завдяки нашій власній силі, а тому, що ми прийняли вимоги, які надають цей дозвіл.

«Дозвіл?» Це Слово вже має бути тобі, немов давній друг: «Живу вже не я, а живе в мені Месія». (До галатів 2:20)

Багато покликаних, та мало обраних. (Від Матвія 22:14) Мало хто розуміє; проте маси стверджують, що вони «Його», хоча насправді просто йдуть за ідолом власної марнотної уяви.

«Не кожен, хто говорить Мені: „Володарю, Володарю“, увійде до Царства Небесного, а той, хто чинить ВОЛЮ Мого Отця, Який на небі. Багато хто скаже Мені того дня: „Господи [Ваале], Господи [Ваале], хіба ми не пророкували Твоїм ім'ям, і Твоїм ім'ям не виганяли демонів, і не творили багатьох чудес Твоїм ім'ям?“ І тоді Я оголошу їм: „Я ніколи не знав вас; відійдіть від Мене, ви, хто чинить беззаконня!“» (Від Матвія 7:21-23)

Розтрощені, зерна, посаджені в родючий ґрунт, розкрилися і принесуть великий врожай (Від Матвія 13:8). Вони тихіші за інших, швидші слухати і схильніші подати руку допомоги. Ці якості відображають величну життя Yahshua Месії всередині. Усе освітлює одну велику ідею; це головна закономірність — бути розтрощеним, розп'ятим із Месією і стати незворушним (Псалми 119:165). Зерна, «визнані гідними», швидко кажуть: «Якби я не був розп'ятий із Месією (До галатів 2:20), я був би назавжди зруйнований своїм «я»».

Інші дозволяють себе розтрощити лише до певної межі, а потім відступають. Вони відмовляються прийняти: «Померти — це надбання». (До филип'ян 1:21) Ми знаємо ціну, і ми усвідомлюємо, що багато хто охолоне (Від Матвія 24:12). Але ми також маємо визнати, що зробили б те саме, якби Yahweh не вчинив у нас те, чого ми самі б ніколи не побажали. «Якби не Твоя милість, я також би відступив».

Коли ми приймаємо це, ми стаємо незворушними. Ми переживаємо надприродну радість, коли усвідомлюємо: «це міг би бути я». Це твоє справжнє нове народження, твоє розумове воскресіння.

Так мало хто був за завісою, улюблений. Пам'ятай, дорога вузька (Від Матвія 7:14)! З кожною думкою, що входить у твою свідомість, пам'ятай про це!