Хто доторкнувся до Мене?

І сказав Yahshua: «Хто доторкнувся до Мене?» Коли ж усі відмовлялися, Петро [Кифа] і ті, хто з ним, сказали: «Наставнику, натовп тисне на Тебе і тіснить, а Ти кажеш: «Хто доторкнувся до Мене?'» Але Yahshua сказав: «Хтось доторкнувся до Мене; Я знаю, що сила вийшла з Мене». (Від Луки 8:45-46)

Через віру й один дотик дванадцять років страждання миттю було скасовано. Скільки з нас страждають без потреби? Скільки з нас прагнуть черпати з сили Того, Кого ми звемо Спасителем? Чому ми просто дивуємось написаному? Чому ми не живемо в цьому натомість?

Скільки з нас прагнули доторкнутись до Нього фізично; побачити Його; почути Його голос; помастити Його волосся олією? Ми прагнемо доторкнутись до Нього, щоб Він міг доторкнутись до нас. Для нас сьогодні — де розрив? Після воскресіння нам дано більшу силу й доступ до Його престолу, ніж жінці з кровотечею (До євреїв 11:39-40). Чому ми дивуємось тому, що було, коли нам сказано, що є? У нас усе більше і більше! (Псалом 115:14)

Доступне одкровення таємниць, які не були відомі, поки Він ходив по землі. Нехай кожен так уважає нас за слуг Месії й доморядників таємниць Yahweh. (1 до коринтян 4:1) Це одкровення — тобі на користь! Чи ти добрий доморядник? Але ми говоримо про мудрість Yahweh у таємниці, приховану мудрість, яку Yahweh призначив перед віками на нашу славу. (1 до коринтян 2:7) На НАШУ славу!

Певна річ, навіть випадково, хтось простяг би руку, щоб доторкнутись до Нього, якби Він фізично був присутній перед нами. Ми все ще можемо простягнути руку навіть тепер. Чого нам бракує, що тримає нас віддалік від Нього сьогодні? Чому ця прірва; чому цей розрив? Помолишся зі мною?

«Авва, чому так є? Чому ми не можемо зробити це особистішим? Усе це невидиме. Чому Ти влаштував так, щоб ми мали робити все це лише вірою? Ти сказав нам, що ми більші, ті з нас, хто не бачив, а проте вірить (Від Івана 20:29). Ми приймаємо це, Отче, і все ж є ця туга за відчутним. Не лише дотик від Тебе, а можливість простягнути руку й доторкнутись до Тебе, відчути Тебе й пізнати Тебе. Чи погано з нашого боку бажати цього, Отче? Чи не природно, а радше надприродно, що ми прагнемо побачити Тебе; бути зціленими Тобою; просто пізнати? Це Твій вибір, Отче, «як» і «чому», і поки ми підкоряємось Твоїй владі над цими речами, вивільни Своє досконале знання над нами, одкровення, що Твій шлях досконалий. Покажи нам, Авва, — покажи нам, як торкатися Тебе духовними способами, щоб і ми могли бути торкнуті способами фізичними. Ми прагнемо Твоєї присутності, присутності, про яку Ти кажеш, що вона вже тут. Допоможи нам побачити, Отче. Прийди, будь ласка. Хай так буде».