День 145

Більша міра

Це послання перекладено автоматично і може містити помилки.

Він вивів мене на просторе місце; Він урятував мене, бо мав до мене вподобання. (Псалом 18:19)

Отче, Ти сказав шукати Твого лиця, і я шукав. Ти знаєш усі мої думки й усі мої наміри. Ти навіть навчаєш мене про мене самого більше, ніж я коли-небудь знав. Ти знав усе, коли думав про мене ще до заснування землі (Єремія 1:5).

Мушу вимовити цей крик мого серця, це те, що палає всередині мене. Я не дам цьому заснути. Мені потрібен цей запис про це.

Коли я шукав Твого лиця, це відбувалося з розумінням, що все у Твоїх руках. Час, шлях і кінцевий результат — усе у Твоїх руках. Мій крик до Тебе, Отче, — щоб я міг побачити Твої руки. Якими вони є? Коли мене торкаються, чи це Твої руки торкаються мене? Коли я переступаю в «знаходження» Тебе, як я дізнаюся, що знайшов? Чи є подія, осяяння? Чи сам процес пошуку і є знаходженням? Я досі бажаю більшого, Отче, а це наводить мене на думку, що є набагато більше. Є набагато більше, Отче; чи не так?

Мушу зізнатися, що «мир, який перевищує розуміння» (До филип'ян 4:7), — це не те, що я відчуваю. Це взагалі почуття, Отче, чи це стан буття? Чи, може, і те, й інше?

Отче, я знаю, що не можу прагнути цього з нетерпінням і тривогою. Я знаю, що є правильний взірець знаходження Тебе, коли я шукаю. Принаймні я вважаю, що знаю.

Бувають миті, коли я борюся за мир і радість. Бувають миті, коли я хвалю й поклоняюся навіть у великому болі. Гадаю, я зрозумів різницю між прагненням і послухом. Я знаю, що все, чим я є або коли-небудь буду, залежить від знаходження Тебе.

Чи даси Ти мені дозвіл піти з Тобою глибше? Я тепер прошу Тебе, Отче; чи відчиниш Ти більше дверей до Твого саду любові й прийняття? Я знаю, що не можу отримати, якщо не попрошу (Від Луки 11:10). Тож я прошу і згадую, що всі обітниці Всемогутнього в Ньому [Yahshua] — це «так», і в Ньому «хай буде так», на славу Вседержителя через нас. (2 до коринтян 1:20)

Я знаю, що Ти вже задоволений мною, оскільки бачиш мене крізь воскресіння Твого Сина, але я не задоволений собою, Отче. Я не засуджую себе, але знаю, що маю шукати, доки не знайду. Я не шукаю, щоб заслужити Твою любов; Ти вже довів мені Свою любов. Я знаю, що Тебе є ще більше, тож я шукаю, щоб знайти більше. Мій послух у цьому дає мені силу, Отче. Саме в цій силі я шукаю Тебе тепер. Прошу, Отче, прийди до мене в більшій мірі.

© Серія роздумів Suffer Well