Я волаю за малих дітей

Голос сказав: «Волай!» І він сказав: «Про що мені волати?» Усі люди — як трава, і вся їхня слава — як польова квітка. Трава сохне, а квітка в'яне, бо подих Yahweh повіває на них. Справді, люди — як трава. Трава сохне, а квітка в'яне, але слово Всемогутнього перебуває навіки. (Ісая 40:6-8)

Твоє Слово перебуватиме навіки, Отче. Так, Ти сказав мені: «А ті, хто надію покладає на Мене, силу свою відновлять; вони, немов орли, підіймуться на крилах; побіжать — і не втомляться, підуть — і не знемо́жуть». (Ісая 40:31)

Я слухаю Твій шепіт, Авва; Ти кажеш: «Я поведу сліпих дорогою, якої вони не знали, стежками незнайомими; Я поведу їх і зроблю нерівне рівним. Ось що Я вчиню; Я не покину їх». (Ісая 42:16) Моя душа тримається цих слів, цих слів життя, цих слів відкуплення.

Я теж батько. Мені потрібне Твоє примирення, щоб я міг повернутися до своїх малих. Як я потребую Тебе, так вони потребують мене. Як Ти навчаєш мене потребувати лише Тебе, так і я навчу їх потребувати лише Тебе. Так багато чого Тобі треба навчити мою душу. Так багато чого мені треба навчити їхню.

Коли я нарешті прийду до Тебе по-справжньому щиро, так, як ще ніколи раніше, поверни мене до них, щоб показати їм, як теж бути щирими перед Тобою. Я знаю, що Ти знаєш, що означає бути Батьком, Який дарує єдиний можливий вид любові — любов, яка ніколи не зраджує. Як малі дізнаються, якою вона є, якщо не навчить їх батько? Оскільки Твоя любов ніколи не зраджує, я знаю, що Ти дозволиш мені навчити моїх дітей, якою вона є. У цьому я спочиваю.