День 114

Жужелиця

Це послання перекладено автоматично і може містити помилки.

Мій біль — моя жужелиця,
Що зникає, поки не залишається нічого.
Мій гнів — моя жужелиця,
Що колись гноїлося, тепер зцілена рана.

Моя гордість — моя жужелиця,
Що всі ці дні тримала мене подалі від Твого обличчя.
Мій страх — моя жужелиця,
Ти додав жар, і любов зайняла його місце.

Моя невпевненість — моя жужелиця,
Твій ніжний дотик, Твій вогонь поїдаючий.
Моя образа — моя жужелиця,
Ти просіяв мене й видалив бруд.

Ніколи цього не було у Твоїй присутності: болю, гніву, гордості, страху, невпевненості, образи й багато чого ще. Вони не існуватимуть у Твоєму прийдешньому Царстві, Царстві досконалості; Царстві, введеному Твоїм преображеним народом — вічними священниками (До євреїв 7:17).

Останок останку,
Нечисленні.
Ті, хто обирають вузький шлях,
На вузькому шляху.
Шукачі жужелиці всередині,
Судді самих себе,
Палке бажання викоренити
Все, що не схоже на Тебе;
Месія в мені.

Хто прийде? Хто дозволить розпочатися викоріненню? Хто дозволить світлу увійти? Днів мало, робітників мало (Від Луки 10:2). Щедрість, що пропонується, — більша, ніж ти можеш просити чи уявити (До ефесян 3:20).

Є шлях. Здайся. Передай свою волю й пристосуйся до Його. Припини боротьбу; припини бити повітря. Передай битву Йому. Ти хвалиш; Він воює. Ти дякуєш; Він охороняє кордони. Ти служиш; Він дає наказ Малахим (думкам Yahweh, посадженим у свідомість).

Здайся! Відпусти все. Передай це. Він чекає. Днів мало.

© Серія роздумів Suffer Well