Найвищої важливості

Поправді, поправді кажу вам: коли зерно пшениці, як не впаде в землю, і не помре, то одне зостається; коли ж помре, плід рясний дає. (Від Івана 12:24)

«Це не моє життя!» Май цей розум у собі, дитино Моя. Це відправна точка для всього: усіх надій, мрій, амбіцій, цілей і настанов. Якщо фундамент закладено неправильно, усе піде криво. Приділи мить, щоб обміркувати цю думку, бо це єдиний шлях до справжнього життя.

Чи ти сподіваєшся на щось без Мого схвалення? Чи мрієш ти про щось, чого Я не просив від тебе? Чи твої амбіції підривають Мою волю? Якщо в тебе є цілі, звідки ти їх узяв? Чий розум веде все це?

Слухай Мене! Це буде дуже, дуже складно для тебе, але це має бути зроблено. Звідки Я знаю, що це буде складно? Я так це задумав. Це вузький шлях, шлях справжнього життя. Це має бути рішення, яке приймаєш ти. Прийми його зараз, інакше ти лише пізніше зрозумієш, скільки болю спричинила твоя зволікання. Вирішуй, чиє це життя, твоє чи Моє.

Якщо ти відповів правильно, тоді ти знаєш, що має бути зроблено. Щойно ти визнаєш, що твоє життя належить Мені, дитино Моя, будь готовий швидко відпустити. Спитай Мене про свої цілі й подивись, чи Я їх схвалюю. Якщо ні, відпусти їх. Усі твої надії мають бути покладені до Моїх ніг. Постав собі за мету відпустити все, на що ти сподівався. Проси Мене повернути те, що завжди було від Мене, і звільнитися від того, що не було.

Так, це смерть. Я визнаю, що це страшне місце для тебе. Це те місце, у якому ти повністю вирішуєш, ким Я є для тебе. Чи Я — Сущий? Чи реальні Мої обітниці? Чи дам Я тобі справжнє життя? Усе це отримує відповідь у твоєму рішенні відпустити. Ти маєш відпустити.

Я послав Мого Сина й Мого Духа, щоб допомогти, але перший крок маєш зробити ти. Визнай переді Мною, що Я маю дозвіл робити з твоїм життям усе, що Я забажаю.

Я люблю тебе. Я створив тебе для цієї миті. Здайся Мені. Я не брешу. Я не завдаю болю. Здайся, і Я покажу тобі справжнє життя. Досить здогадуватися, хто Я. Здайся.

У Ньому ми також стали спадкоємцями, бувши призначені наперед за постановою Того, Хто чинить усе за радою волі Своєї. (До ефесян 1:11)